UA
EN

Українська Весна
Виставки

Париж | 18.09.2022-28.02.2023

18 вересня, 18:30
Перформанс «The Method of Constructing Political Truth» Алевтини Кахідзе і Олексія Ананова в Центрі Помпіду

Центр Жоржа Помпиду (Le Centre Pompidou)

Розповідаючи про російське вторгнення в Україну та  розглядаючи дискутивні питання навколо війни, художниця Алевтина Кахідзе та куратор Олексій Ананов провели оновлену версію перформансу «Метод конструювання політичної правди», вперше задуманого для бієнале сучасного мистецтва Manifesta у Санкт-Петербурзі у 2014 році, незабаром після окупації Криму росією. У форматі прес-конференції, змішуючи малюнок, перформанс і письмо, мисткиня давала відповіді на складні політичні питання, сформульовані відповідно до різних точок зору: туриста, медіатора, борця та садівника.
Подія відбулася в партнерстві з центром сучасного мистецтва Crédac. Також партнерами події виступили Centre national des arts plastiques - Cnap та колектив Beyond the post-soviet. Перформанс запропонував представник Асоціації незалежних кураторів, куратор Sasha Pevak.

На події були присутніми понад 100 осіб - куратори сучасного мистецтва, мистецтвознавці, митці, зацікавлені особи. Більшість з присутніх - французькі громадяни. Аудиторія була активною та зацікавленою, наприкінці з залу звучали запитання на актуальні теми війни, політики, стосунків з росіянами, ставлення до російської культури, на які мисткиня відповідала в різних ролях: садівниці, медіатора, туриста, “борця з електрифікацією” тощо.
Повний запис перформансу доступний на сайті Центру Жоржу Помпіду за посиланням.
Алевтина Кахідзе – українська художниця, працює в техніці ручної графіки, авторка відео, перформерка. Народилася 1973 року у Жданівці Донецької області. Навчалася у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури в Україні (1999 – 2004 рр., Київ) та Jan van Eyck Academy в Нідерландах (2004 – 2006 рр., Маастріхт). Стала переможницею Конкурсу молодих кураторів та художників Центру сучасного мистецтва при НаУКМА у 2002 р., лауреаткою Премії Казимира Малевича у 2008 р. Послом з толерантності Програми розвитку ООН з 2018 р.

22 вересня - 27 жовтня
Виставка Алевтини Кахідзе «Покоління жінок і рослин / Generation of females and plants»
Культурно-інформаційний центр Посольства України у Франції (Centre Culturel d'Ukraine en France)
Виставковий проєкт оповідає історію воєн, які відбувалися в Україні, через історії жінок в родині художниці і їхні рослини та створений спеціально для “Української весни” в Парижі. Проєкт поєднує малюнки, інсталяцію, VR-досвід, текстиль, гербарій, артбук (загалом 100 експонатів). Усі ці твори об’єднує тема, над якою авторка працює вже здавна – інвазійні види рослин, які є однією з причин деградації екосистеми нашої планети та збіднення розмаїття природного багатства. Тут вона знаходить аналогії процесів, які відбуваються і в людському суспільстві. На прикладах своєї особистої історії, історії своїх матері та бабусі — поколінь жінок, яким довелося жити та намагатися виживати у воєнний час, мисткиня розповідає про зв’язки поколінь, а також про те, що у людській цивілізації, як і у світі рослин, інвазія стається раптово, але щоб позбутися її наслідків потрібно багато часу. Художниця осмислює питання ідентичності, різних форм насильства та життя жінки в соціумі. 
Кураторка виставки - Соломія Савчук - кураторка проєктів сучасного мистецтва та напрямку «Лабораторія сучасного мистецтва, Мала галерея» у Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький арсенал».

Відкриття відбувалося за участі Посла України у Франції Вадима Омельченка. У вечір вернісажу Український культурний центр відвідало близько 80 осіб.
Алевтина Кахідзе – українська художниця, працює в техніці ручної графіки, авторка відео, перформерка. Народилася 1973 року у Жданівці Донецької області. Навчалася у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури в Україні (1999 – 2004 рр., Київ) та Jan van Eyck Academy в Нідерландах (2004 – 2006 рр., Маастріхт). Стала переможницею Конкурсу молодих кураторів та художників Центру сучасного мистецтва при НаУКМА у 2002 р., лауреаткою Премії Казимира Малевича у 2008 р. Послом з толерантності Програми розвитку ООН з 2018 р.

23 вересня, 19:00
Розмова з Алевтиною Кахідзе
Культурно-інформаційний центр Посольства України у Франції (Centre Culturel d'Ukraine en France).

Модерувала розмову з художницею Оксана Карповець - українська дослідниця сучасного мистецтва, кураторка, яка зараз мешкає в Парижі, співпрацює з Асоціацією незалежних кураторів і Cité internationale des arts.
Розмова проходила в виставковому просторі Культурно-інформаційному центра посольства України у Франції і була розрахована на цільову аудиторію - кураторів та митців. Більшість відвідувачів були представниками Асоціації незалежних кураторів, які співпрацюють на платформі АОС (Analyse Opinion Critique)


30 вересня - 4 листопада
Ми з Харкова. Виставка харківської мистецької студії AzaNiziMaza «Під землею і на землі»
Товариство заохочення національної промисловості (Société d'Encouragement pour L'Industrie Nationale)

Студія Aza Nizi Maza працює з художниками від 8 років. Багато з цих митців – діти з Салтівки, району Харкова, який з самого початку повномасштабного вторгнення росії в Україну зазнає постійних бомбардувань. З першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну приміщення студії працювало як бомбосховище. А протягом весни 2022 року керівник студії Микола Коломієць працював з дітьми на одній зі станцій Харківського метро, де вони були змушені жити, ховаючись від обстрілів. Там, прямо на платформі, вони спільно створили частину робіт, друковані версії яких увійшли до експозиції. Виставка об'єднала декілько блоків робіт: антивоєнні плакати «Що я бачив», які учні й учениці Aza Nizi Maza зробили ще у 2014 році; роботи, які зробили разом із Миколою діти на станції метро «Історичний музей» цієї весни, поки місто нещадно обстрілювалось; роботи, які ці діти зробили після «виходу на світло»; фотографії із життя в метро, які супроводжувались короткими коміксовими текстами.
Презентація виставки відбулась 29 вересня у приміщенні Асоціації сприяння національного виробництва, а протягом з 3 жовтня по 3 листопада експозиція була відкрита для відвідування у мерії 11 району Парижа.
Після відкриття, керівник студії AzaNiziMaza, Микола Коломієць, та культурна менеджерка та волонтерка Харкова, Іванна Скиба-Якубова, провели розмову про досвід роботи з дітьми в екстремальних умовах війни, культурне волонтерство та плани на майбутнє. Розмова тривала понад дві години. Микола Коломієць розповідав про те, як з’явилася ініціатива працювати з дітьми в метро. Як поступово ідея трохи розважити настрашених дітей, трансформувалася в проєкт створення музею на станції метро. Він оповідав особисті історії дітей, називав на імена, показував малюнки кожного. Іванна-Скиба натомість розповідала про загальний контекст: що відбувається в Харкові, як реагують люди на повітряні атаки, як культурні інституції перетворилися на волонтерські осередки.

Партнерами в організації виставки стали Мерія Парижа та Academie de Paris (департамент освіти міста).
Aza Nizi Maza — мистецька студія, артоб'єднання й творчий простір, створені у 2012 році у Харкові. Учасники й учасниці об'єднання — художники/ці віком від 8 років. Керівник студії — художник Микола Коломієць. Aza Nizi Maza мала понад 60 виставок на найкращих виставкових майданчиках України. Під кураторством студії відбувалась Дитяча програма другої національної Бієнале молодого мистецтва (Харків, 2019). Назва «АЗА НІЗІ МАЗА» відсилає до культового фільму Федеріко Фелліні «8½». Кінорежисер Гвідо Ансельмі (у виконанні Марчелло Мастроянні), що знаходиться в глибокій творчій кризі, згадує своє дитинство — маленький хлопчик щиро вірить у те, що дізнається, де знайти скарб, як тільки скаже заклинання: «АЗА НІЗІ МАЗА». У студії багато працюють на перетині мистецтв, поєднуючи живопис з літературою. Ще один важливий для студії «жанр» — це художній плакат. Працюючи над плакатом, діти вчаться публічно висловлювати своє ставлення до речей, які їх хвилюють. Окрім занять із живопису, в студії також працювали класи графіки та скульптури для дітей та дорослих, інклюзивний простір для художників із синдромом Дауна та розладами аутичного спектра, лекторій з мистецтва, проєкти зі створення книг з сучасного мистецтва, виставковий простір.

01 жовтня, 14:00
Ми з Харкова. Майстерклас для дітей і розмова з керівником харківської художньої студії AzaNiziMaza Миколою Коломійцем для батьків
Культурно-інформаційний центр Посольства України у Франції (Centre Culturel d'Ukraine en France)

Протягом 3 годин українські діти, які тимчасово мешкають в Парижі, працювали з Миколою Коломійцем за тим самим принципом, як працюють діти в харківській студії AzaNiziMaza: кожен створює свою композицію, яка стає частиною спільного проєкту. Батьки, котрі залишились на час проведення майстер-класу мали можливість поспілкуватись з керівником студії та менеджеркою культури та волонтеркою Іванною Скибою-Якубовою про підходи до організації творчого процесу, про мистецтво як засіб переживання негативних ситуацій і опановування емоційним станом. Серед батьків були присутні директор Українського культурно-інформаційного центру в Парижі, представники музейної та освітньої галузі.

8 - 28 листопада
Виставка In Progress: MUHI-2021 prize winners.
Культурно-інформаційний центр Посольства України у Франції (Centre Culturel d'Ukraine en France)
Премія МУХі, створена у 2009 році галеристкою та кураторкою Мариною Щербенко, на сьогодні є однією з найавторитетніших в Україні.
Проєкт In Progress: MUHI-2021 prize winners знайомить французького глядача з роботами трьох лауреаток премії: Павли Нікітіної, Ольги Кузюри та Марії Стоянової. Усі вони – сильні жіночі голоси, всі троє перебувають у фазі активної розбудови кар’єри, усі – міжнародно інтегровані мисткині з потужною візуальною мовою та активною практикою. Павла, Ольга та Марія належать до нового покоління українських митців, представників якого вирізняє активна громадянська позиція та фокус на соціально-політичних проблематиках. Вони не просто рефлексують щодо подій в їхній країні, вони – свідки і активні учасники цих подій. Мисткині працюють у різних медіумах, проте їх поєднує дослідницька оптика. Усі троє у своїй практиці торкаються зони найчутливішого – емоційних станів, спричинених травмою.

Володарка гран-прі МУХі-2021 Павла Нікітіна працює із новими технологіями, досліджуючи психологічні та соціальні феномени через скульптуру. Павла блискуче володіє класичними та сучасними техніками роботи зі скульптурою – від академічних до 3D-моделювання. У представленій серії «Страх» авторка досліджує чи не найбільш вразливий та водночас багатогранний емоційний стан. Павла працює з темою змін у психоемоційному стані людини, спричинених переживанням страху. «Страх» –  мікромодель соціуму, що проходить через тривале потрясіння. 

Лауреатка першої спецпремії МУХі-2021 Ольга Кузюра працює на стику графіки, інсталяції та тексту, досліджуючи феномен колективної та індивідуальної пам’яті. Серія «Відносна безпека» Ольги Кузюри працює з трансформацією поняття безпеки під час війни, що принесла гостре усвідомлення крихкості наших тіл та звичних способів життя. Ольга досліджує, як людське тіло вчиться адаптуватися до нових умов життя, в той час, як наша психіка застосовує захисні механізми, що убезпечують нас від усвідомлення усього, що відбувається навколо.

Марія Стоянова, лауреатка другої спецпремії МУХі-2021 – режисерка-документалістка; маючи також освіту культурологині та соціальної антропологині, Марія фокусується на соціальній тематиці. Серед іншого, досліджує процес формування новітньої української ідентичності, акцентуючи на властивій українцям резистентності до потрясінь та здатності до громадянського спротиву. Її проєкт «Ліс» складається з фрагментів відеоархіву Центру міської історії Центрально-Східної Європи (Львів, Україна). Це сімейні відео української родини середини нульових, коли відбулась Помаранчева революція, що стала не лише першим у новітній українській історії кейсом громадянського спротиву спробі фальсифікації президентських виборів, а й заклала підвалини для формування того суспільства, що нині чинить спротив російській збройній агресії.
In progress – це мистецтво, що витворюється просто зараз, і прагне говорити зі світом про трансформацію, яку проходить нині Україна, а також про справжнє значення цієї війни для Європи.
Роботи трьох мисткинь, як скельця дитячого калейдоскопа, складаються у метавислів та формують тло для розмови про непрості, проте важливі досвіди. Картинка ця унікальна не лише тим, що існує тут і тепер, змінюючись щомиті, але й мірою відвертості. Її авторки – безпосередні носії досвідів війни, що, поза сумнівом, вже змінила світ, яким ми знали його досі.

 

Після відкриття виставки відбувся artist talk з мисткинями. Модерувала розмову засновниця Щербенко Арт Центру, кураторка виставки – Марина Щербенко. До події долучилося близько 40 осіб, що були присутні на відкритті. Аудиторія дуже активно долучилася до розмови, художницям та кураторці ставили різноманітні запитання, зокрема, у Павли Нікітіної питали про технічні особливості створення її робіт (3D моделі з великою деталізацією); всіх художниць – чи обмінювалися вони досвідом між собою, адже тематика робіт перегукується, як вони бачать майбутнє українського мистецтва, коли багато художників виїхали, вивезли свої роботи та працюють в європейських резиденціях. Багато питань ставили Марині Щербенко – чи є ця виставка способом допомогти жінкам-учасницям? як змінювалися ці проєкти, робота над якими розпочалась минулого року, після лютого? Як Марина працює з цим конкурсом цього року й чого очікувати в наступному? Чи не планує вона зробити його міжнародним? 


9 листопада - 31 грудня
Вулична виставка  “Листівки з України”. 
Сад Вильмен, вздовж каналу Сан-Мартан у Парижі (Jardin Villemin)

Проєкт “Листівки з України” був реалізований Українським інститутом за підтримки USAID і мав на меті зафіксувати та продемонструвати шкоду, завдану українській культурі російськими окупантами внаслідок бомбардувань та обстрілів під час повномасштабної війни росії проти України.
Виставка “Листівки з України” в рамках Української весни включає 30 листівок формату А0, кожна з яких демонструє один з  30 культурних об’єктів (музеї, церкви, університетські будівлі, бібліотеки тощо) у двох станах – до та після повномасштабного вторгнення.  Фотозображення супроводжені експлікаціями, спеціально для цієї виставки перекладеними французькою, які пояснюють, що саме втрачають Україна та Європа.
Те, що виставка відбулася саме в Парижі, має особливе значення. Французи з великим сентиментом ставляться до культурного надбання, пишаються своїм, проте й інше сприймають надзвичайно зацікавлено – шукають джерела, подібність стилістики.

2 – 4 грудня
Експонування інсталяції Михайла Барабаша "Святий Себастьян" в рамках фестивалю OVNI - Objectif Video Nice
Готель Windsor, Ніцца
Інтерактивна 4-х канальна інсталяція демонструє хиткість меж толерування насильства у суспільстві в залежності від власних інтересів та бажань. Перед глядачем постає фігура святого Себастьяна, що складається з чотирьох частин з акцентуванням зображень: торсу, голови, руки та ніг. Сам святий відсторонено дивиться в небо. Він в невагомості, його стан спокійний і врівноважений. Водночас глядачеві пропонується «зробити постріл». Чи зробить це він? Поєднання затишної кімнати та невмотивованого вбивства заради розваги провокує глядачів до роздумів про сакральність життя. 
Михайло Барабаш – сучасний український міждисциплінарний художник і куратор родом з Тернополя. Працює на межі різних жанрів: нових медіа, інсталяції, живопису, перформансу, графічних технік. Завдяки яскравим і водночас різким образам художник привертає увагу глядачів до проблеми насильства. Михайло є співорганізатором та учасником Мистецького об’єднання “НУРТ”, організатором і куратором Фестивалю аудіовізуального мистецтва "ТЕТРАМАТИКА" та інших.

Objectif Vidéo Nice - іноваційний французький фестиваль відеомистецтва, який з 2015 року відбувається у місті Ніцца. Щороку у події беруть участь автори мистецьких відео з усього світу.

24 – 25 лютого
Вулична фотоекспозиція «Ukraïner. Історії хоробрих міст»
Площа Республіки, Париж

Виставка відбулась в партнерстві з медіа-платформою Ukrainer та колективом Stand With Ukraine - Les Européens aux côtés de l'Ukraine та презентувала виставковий фотопроєкт, що став візуальною частиною великого мітингу на підтримку українського спротиву до річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Стендова виставка складалася з п’яти кубічних стендів та була розташована в центрі Парижа на площі Республіки, в місці проведення двох багатолюдних маршів  (24 і 25 лютого), організованих до річниці повномасштабного вторгнення. 

Через кілька репортажів незалежних українських авторів, зібраних спільнотою Ukraïner, вулична експозиція розповіла парижанам історії п’яти українських міст, які  борються за свободу та демократичні цінності: Львова, Харкова, Києва, Херсона та Одеси, про життя, опір та хоробрість їхніх мешканців. П’ять міст до та під час повномасштабного вторгнення, добірка історій про евакуйованих та рятувальників, митців та волонтерів, про ініціативи, що опікуються гуманітарною та військовою підтримкою. Авторські фото супроводжувалися QR-кодами з посиланнями на більш детальні історії на сайті Ukraїner. 

Для виставки свої роботи люб’язно надали фотографи: Oleksandr Khomenko, Dmytro Bartoche, Iourii Stéfaniak, Sergui Mykhaltchouk, Sergui Noujenko, Valentyn Kouzan, Katia Akvarelna, Oles Moskalchuk, Iryna Pelts, Kostiantyn Gouzenko, Katya Moskalyuk, Khrystyna Kulakovska, Pietro Chekal,Volodymyr Chouvaev, Dmytro Dokounov, Pavlo Pashko, Maksym Finogeev, Yourii Makalis, Artem Halkin, Paul Itkin,Vadym Belikov, Oleksandr Sharma,Yana Sidash, Anton Shevelov, Irynka Hromotska, Anton Balan.


Ukraїner – суспільно-культурний мультимедійний українознавчий проєкт, що з 2016 року досліджує Україну та український контекст, а зараз є майданчиком правдивої інформації та історії війни в Україні очима українців та 15-ма мовами.