UA
EN

Українська Весна
Лекції, дискусії, зустрічі

Париж | 18.09.2022-28.02.2023

27 вересня, 18:30

Ми з Харкова. Зустріч з Наталею Івановою – директоркою YermilovCentre

Культурно-інформаційний центр Посольства України у Франції (Centre Culturel d'Ukraine en France)

Наталія Іванова розповіла аудиторії про найбільшу на сході України інституцію сучасного мистецтва, про її заснування та розвиток, а також, чим сьогодні є для харків’ян YermilovCentre, які плани інституція має після перемоги. Серед питань при обговоренні під час презентації інституції були, зокрема, такі: як з першого дня війни YermilovCentre у Харкові став укриттям для харківських дієвців культури, в якому пісочниця та інші артінсталяції перетворилися на ігрові майданчики для дітей; як центр може ділитися інформацією про українське мистецтво та чому зацікавлений у розвитку діджитального мистецтва; як може інтегруватися в європейський мистецький контекст.

Наталія Іванова - директорка культурно-просвітницького центру сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» з моменту його заснування, співзасновниця громадської організації «ЄрміловЦентр. Артлабораторія», співкураторка та керівниця 60 виставкових проєктів. Викладачка артменеджменту Харківської академії дизайну та мистецтв. Членкиня Експертної ради з питань сучасного мистецтва при Міністерстві культури України (2017 - 2020). Голова  комісії з відбору національного проєкту 58-ї Венеціанської бієнале (2018), членкиня оргкомітету Міжнародної трієнале Екоплаката «4 Блок» (2021). Кураторка проєкту українського сучасного мистецтва «Artificial Pain» у Торуні, Польща (2020). Засновниця артрезиденції «ART KUZEMIN» (2021).

«ЄрміловЦентр» – один із наймасштабніших і найдинамічніших центрів сучасного мистецтва в Україні, лабораторія інновацій, кроссекторальний і поліфункціональний майданчик та комунікативна платформа для митців, арткритиків і дослідників,  відкритий у березні 2012 року. Центр названо на честь відомого харківського митця, представника українського авангарду Василя Єрмілова. Серед завдань ЄрмилівЦентру – популяризація сучасного мистецтва і культури, активізація соціальної ролі сучасного мистецтва, створення умов для діалогу мистецтва та суспільства, підтримка культурних ініціатив. Сфера діяльності центру охоплює виставкові проєкти, мистецькі резиденції, освітні проєкти, лекції та дискусії, семінари тощо.

 

27 вересня, 20:00

Ми з Харкова. YermilovCentre. Воркшоп Олексія Яловеги – нові медіа і технології в сучасному мистецтві

Культурно-інформаційний центр Посольства України у Франції (Centre Culturel d'Ukraine en France)

Митці, які тісно співпрацюють з YermilovCentre, представили серії власних відеоробіт, створених, зокрема, за допомогою штучного інтелекту. Під час воркшопу відвідувачі за допомогою VR окулярів могли побачити процес створення артоб'єктів у віртуальній реальності. 
Олексій Яловега, творчий псевдонім Yalo. Працює в жанрах цифрового мистецтва, відео-арту, фотографії перформанса, живопису та графіки, учасник багатьох виставок в Україні та закордоном. Легендарна особистість харківської арт тусовки. Митець зробив своїми героями (медіа-персонажами) багатьох фігурантів художнього простору і саме його очима через фото та відео ми сприймаємо безліч важливих культурних подій Харкова та України останніх років. Він одночасно спостерігач та учасник, інтерпретатор, погляд, голос та пам'ять харківської арт-спільноти, один із творців та трансляторів локального Міфу. Універсальний художник, який працює у різних медіа, споглядає речі під незвичайним кутом, знаходить в ординарному винятковість та візуалізує її. Останні роки віддає перевагу цифровому мистецтву, криптоарту, роботі з AR та VR, де намагається реалізувати основний мотив своєї творчості: «спостереження та імпровізація».

Анастасія Яловега - українська мисткиня, що працює у сфері нових медіа та цифрового мистецтва. Перевагу віддає створенню цифрових колажів з використанням елементів, згенерованих штучним інтелектом. Анастасія пише електронні треки та співає традиційні українські пісні. Останні два роки мисткиня цікавиться метавсесвітами, креативним кодингом, криптомистецтвом (NFT).

 

4 жовтня, 17:00

Ми з Харкова. «Україна обирає Європу: шалені 20-ті, культурний вибух і його наслідки». Лекція Ярини Цимбал про харківський літературний авангард 1920-х років

Національний інститут східних мов і цивілізацій (Institut national des langues et civilisations orientales, INALCO)

Лекторка розповідала про короткий період творення незалежної української культури, коли були сформульовані гасла «психологічної Європи» та «геть від Москви», що означало орієнтацію на західну культуру й антиколоніальне змагання з шовіністичною російською культурою. Про часи, коли українські митці працювали в руслі світових тенденцій і здобули міжнародний успіх. А також про те, наскільки актуальною є література 1920-х сьогодні.
Після лекції Ярина Цимбал відповідала на багато запитань від аудиторії, зокрема: які автори і твори видані? які видані французькою? чи були авторки, жінки-письменниці? як вдається знайти матеріали, якщо, за словами лекторки, багато рукописів і видань тотально знищені?

Ініціаторкою проведення лекції та модераторкою розмови в Inalco була Ірина Дмитришин – авторка численних публікацій з української літератури та історії, перекладачка з української мови на французьку. Відповідає за українські студії в Національному інституті східних мов і цивілізацій (INALCO) в Парижі.

Ярина Цимбал – українська літературознавиця і редакторка, кандидатка філологічних наук, дослідниця літератури, літературної урбаністики та побуту 1920-х років, українського авангарду. Наукова працівниця відділу української літератури XX століття і сучасного літературного процесу в Інституті літератури ім. Тараса Шевченка Національної академії наук України. Лекторка-просвітниця, наукова редакторка й упорядниця багатьох видань, ініціаторка літературних читань, екскурсій, лекторіїв, ведуча культурологічних сюжетів телеканалу «Еспресо-ТВ», авторка проєкту «Наші 20-ті».

 

7 жовтня, 18:30

Ми з Харкова. Публічне інтерв’ю директорки Харківського літературного музею, Тетяни Пилипчук французькому журналісту і письменнику Reginald Gaillard

Культурно-інформаційний центр Посольства України у Франції (Centre Culturel d'Ukraine en France)

Під час інтерв’ю Тетяна розповіла, що зберігає і про що оповідає Харківський літературний музей, чому це ледь не єдина музейна колекція України, яка почала евакуацію своїх фондів ще до 24 лютого 2022, яка роль музею сьогодні, чому дієвці культури залишаються в місті, яке бомбардують кожен день. Від аудиторії лунали запитання про диджиталізацію музейних експонатів, про співпрацю з іноземними фондами (крім російських), де можуть зберігатися екземпляри літератури періоду 20-30 років. 

Тетяна Пилипчук – директорка Харківського літературного музею, членкиня ICOM. Досліджує українську літературу 1920-х – 1930-х років, актуальні напрямки музейної комунікації та популяризації музейних колекцій широкому загалу. Авторка та співавторка численних експозицій, організаторка мистецько-наукових акцій, фестивалів, конференцій в межах діяльності Харківського літературного музею. Фасилітаторка тренінгових програм та семінарів для музейних працівників. Кураторка та співкураторка літературних резиденцій, серед яких Харківська Літературна резиденція, резиденція «Слово», фестиваль «П’ятий Харків», вулична бібліотека «Книжкова клюмба», розважально-освітній центр для дітей «Книга та ін.

 

11 жовтня, 18:30

Розмова з Ганною Шерман, головною редакторкою журналу «Антиквар» про українсько-французькі культурні зв’язки

Культурно-інформаційний центр Посольства України у Франції (Centre Culturel d'Ukraine en France)

Колеги з журналу “Антиквар” розповіли про 15-річний досвід роботи видавництва, що спрямовує зусилля на дослідження українського історичного та культурного контексту. За цей час вийшло друком понад 120 номерів однойменного журналу, єдиного в Україні науково-популярного періодичного видання про культуру, мистецтво та колекціонування, реалізовано десятки міжнародних міждисциплінарних мистецьких проєктів.
Під час зустрічі Ганна Шерман розповіла про найяскравіші медійні проєкти, втілені видавництвом напередодні та під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Також були презентовані теми й сюжети майбутнього спеціального україно-французького випуску журналу «Антиквар», присвяченого культурним зв’язкам, видатним постатям і подіям в історії та мистецтві обох країн.

Розмову модерувала історикиня мистецтва Надія Ковальчук-Бертран, яка також запрошувала фахівців з професійної сфери на обговорення перспектив співпраці. Також, на зустрічі була, зокрема, авторка книги “Як говорити з дітьми про мистецтво” Франсуаза Барб-Галль, французька мистецтвознавиця, письменниця, авторка науково-популярних книг про мистецтво

Ганна Шерман – українська журналістка і редакторка, театрознавиця, головна редакторка журналу «Антиквар», директорка Видавничого дому «Антиквар». Заслужена журналістка України. Експертка рейтингу щотижневого соціально-політичного журналу «Фокус», «50 найвпливовіших людей сучасного українського мистецтва». Викладачка кафедри театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

 

12 жовтня, 17:30

Лекція Дарʼї Добріян «Олександр Мурашко: європейський вимір українського живопису»

Культурно-інформаційний центр Посольства України у Франції (Centre Culturel d'Ukraine en France)

Дослідниця життя та творчості художника Дарія Добріян познайомила французьку аудиторію зі знаковою постаттю в історії українського мистецтва, фундатора нового українського малярства XX століття та одного з засновників Української Академії мистецтва, відданого киянина, який підкорив європейські столиці, але повернувся до рідного міста, де його кар’єра трагічно обірвалася у період розквіту та тим періодом його життя, коли митець жив і надихався Парижем. Серед важливих питань, які звучали під час обговорення - проблеми відсутності українських митців, зокрема, й Олександра Мурашка, у французькому науковому і музейному дискурсі. Лекцію модерувала заступниця директора Національного художнього музею, мистецтвознавиця Оксана Баршинова, яка зараз стажується в рамках програми Pause в музеї д’Орсе.

Також на лекції була присутня Clarisse Brossard – культурна дипломатка, мистецтвознавиця, дослідниця авангарду в єврейському мистецтві. Пані Броссар деякий час очолювала Aliance Francaise в Одесі. Зараз вона є палкою адвокаткою української культури в наукових і мистецьких колах Парижа.

 

7 листопада, 18:30

Розмова з художниками Іваном Світличним та Лєрою Полянською.

Культурно-інформаційний центр Посольства України у Франції (Centre Culturel d'Ukraine en France)

Розмову модерувала французька художниця і кураторка українського походження Христина Соломуха. У фокусі розмови був досвід створення незалежних мистецьких спільнот та горизонтальних ініціатив як форми спротиву та сталості. Лєра та Іван розповіли про свій творчий шлях: початок у Харкові, переїзд до Києва у 2013 році та відкриття виставкового простору "Шухляда", в якому вони реалізують незалежні мистецькі та кураторські проєкти.

Вони часто працюють разом, але зазвичай кожен з них займається окремою практикою. Лєра, у складі художнього об'єднання SVITER art group, фокусується на музичних проєктах, роботі з відео та звуком, та перформансах з використанням нових медіа. В основі більшості робіт Івана мультидисциплінарний принцип, синтез різних напрямків від саунд- до science-art, та дослідження мистецтва як одного з основних інструментів формування соціальної свідомості.

Лєра та Іван переконані, що розвиток мистецтва можливий лише в умовах роботи в конкурентному середовищі. Створена ними освітня платформа Protinus Studio, що спеціалізується на нових медіа в Україні, - це справжня мистецька спільнота, де менеджменту належить особливе місце. Студія віддає перевагу циклічній співпраці, тобто, якщо студенти навчаються самі, то вони також навчають інших.

Подію відвідали художники, куратори, журналісти, фотографи.

 

18 листопада, 18:00

Дві лекції Любові Кияновської «Художній феномен Соломії Крушельницької (1872-1952) в панорамі оперного мистецтва кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.». До 150-річчя Соломії Крушельницької.

Національний інститут східних мов і цивілізацій (Institut national des langues et civilisations orientales, INALCO) та Університет Сорбонна (Sorbonne Université)

Лекції були присвячені Соломії Крушельницькій, українській оперній примадонні, яку ще за життя визнавали найвидатнішою співачкою світу. Париж, Рим, Варшава, Буенос-Айрес, Мадрид, Нью-Йорк далеко не повний перелік міст, де з тріумфом виступала українська примадонна. У 1920-х роках Соломія Крушельницька співала в Парижі. Вона пишалась тим, що була українкою, а свої концерти часто закінчувала українськими народними піснями, знайомлячи світ з українською музикою.

В Університеті Сорбонна пані Кияновська зустрілася з професійним колом французьких музикознавців. Любов Кияновська зробила акцент на розвитку оперної кар’єри Соломій Крушельницької, професійній еволюції, викликах, досягненнях, особливостях ролей і найяскравіших аріях, архівні уривки з яких була нагода послухати. Також лекторка зупинилася на гендерних викликах, соціополітичних умовах формування зірки світового масштабу, трагічній долі співачки в радянських умовах наприкінці життя. На завершення лекції пані Кияновська відповіла на запитання колег, а також презентувала Сорбонні книгу, видану Музеєм Соломії Крушельницької у Львові.

Того ж вечора в Національному інституті східних мов та цивілізацій "Inalco - Langues O" її лекцію відвідала ширша аудиторія слухачів, у тому числі студенти українських студій Інституту.

Пані Любов розповіла про соціокультурні зв’язки, “українськості” всесвітньо відомої співачки, її долі після повернення до Львова, і намагань радянської влади схилити Соломію Крушельницьку до співпраці та використати її ім’я після смерті в пропагандистських цілях. Наприкінці лекції аудиторія активно ставила запитання, зокрема: чи вдалося Соломії Крушельницькій виховати своїх учнів, про схожість постатей Крушельницької та Заньковецької, чому саме Крушельницька не могла виїхати з радянського союзу, чи є хтось з акторок або співачок з проукраїнською позицією, хто б зміг відтворити постать Крушельницької у фільмах, чи є в місцях проживання Крушельницької згадки про неї, чи дійсно кожний власний концерт співачка закінчувала українськими піснями. Університетській бібліотеці лекторка також примірник книги про життя Соломії Крушельницькоїю

 

22 листопада, 17:00

Лекція Тетяни Огаркової та Володимира Єрмоленко «Україна, нація у війні». Модерує Anne de Tinguy.

Інститут політичних досліджень Парижа (Sciences Po)

Лекція, підготовлена у партнерстві з Sciences Po була присвячена управлінню, комунікації та еволюції українського політичного режиму, суспільним настроям та баченню майбутнього української нації тощо. Крім того, Тетяна та Володимир поділились досвідом життя в Україні під час повномасштабної війни, розповіли чому українці ведуть цей бій, і чому їхній  спротив не стихає, навели опис декількох історичних фактів, які дають розуміння, що захист своєї свободи та незалежності це нормальна реакція українського народу на політику диктатури, поділились думками, чому росія напала на Україну, як українці розуміють зло, чому сталінізм та нацизм є абсолютним злом.

Модераторкою конференції була Anne de Tinguy французька історикиня та політологиня, почесний професор Національного інституту східних мов і культур (INALCO) та старший науковий співробітник Центру міжнародних досліджень (CERI-Sciences Рo). Подію відвідали професори університетів Парижу, політичні діячі, дипломати, журналісти, дослідники в питаннях міжнародних відносин, Східної Європи та пострадянських суспільств. Лекторам ставили багато питань, які стосувалися різних аспектів політичного життя, релігії та громадськості в Україні, а також гострого питання Криму, територіальної цілісності України та питання альтернативи політичного режиму для рф.

Тетяна Огаркова – українська літературознавиця, докторка філософії в галузі літературознавства, фахівчиня у галузі теорії літератури та історії французької літератури. З 2020 року разом з Володимиром Єрмоленком Тетяна Огаркова започаткувала подкаст Kult, присвячений визначальним епохам в історії культури та культовим авторам, які мали великий вплив на розвиток літератури й культури.

Володимир Єрмоленко – український письменник, журналіст та філософ, доктор політичних студій (Франція), кандидат філософських наук (Україна), директор з аналітики "Інтерньюз-Україна", старший викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія». Член PEN-Ukraine, член наглядової ради Українського інституту при МЗС України.

 

8 грудня, 18:00

Лекція Оксани Забужко "Українська історія виходить з тіні"

Національний інститут східних мов і цивілізацій (Institut national des langues et civilisations orientales, INALCO)

В рамках лекції пані Оксана окреслила основні маркери, які сприяли “виходу з тіні” України за останній рік, зазначивши зміни конʼюктури видавничого і медійного ринку в Європі відносно українського літературного продукту. Письменниця спиралася на свій актуальний досвід перебування в європейському турне, а також символічну появу українських авторів у масштабних культурних подіях Європи.
Лекторка окремо наголосила на необхідності повноправного включення творів Лесі Українки до європейських освітніх програм, і зокрема її твору «Кассандра», без яких «європейський фемінізм назавжди приречений залишитися сліпим на одне око у своїх пошуках розуміння ролі жінки в європейському культурному модернізмі».

Використовуючи цитату про те, що мова  це діалект, який має армію і флот, пані Забужко згадала про міфи, які будувала росія протягом останніх трьох століть, і як вони руйнуються сьогодні українським опором. Вона нагадала, що культура є нічим іншим, як рівнозначним фактором безпеки для будь-якої нації, "адже набагато важче вбити те, що знайоме і близьке нам на особистому рівні".

Оксана Забужко  – видатна українська письменниця, літературознавиця, філософиня, публічна інтелектуалка. Лауреатка Шевченківської премії, а також численних нагород: фундації Антоновичів, ордена княгині Ольги, Angelus, Книга року ВВС та ін. З її ім’ям пов’язують вихід сучасної української літератури на світову арену. Твори письменниці перекладені понад 20 мовами, а книги регулярно перевидаються. Основні теми творчості авторки зосереджені довкола питань гендеру, ідентичності та постколоніальних проблем в сучасній Україні.

 

9 грудня, 18:00

Дискусія Оксани Забужко з істориком-славяністом, викладачем універститету Сорбонна Daniel Beauvois

Бібліотека Університету Сорбонна (Bibliothèque Georges Ascoli, Sorbonne Université)
Запис

Головною темою дискусії стала постколоніальна ідентичність України, яка, за словами пана Бовуа, за останні роки зазнала колосальних змін з точки зору своєї унікальності та зміцнення суб’єктності.  Пан  Даніель  окреслив  наратив  історичної  хронології  в  імперському  баченні Росії та Польщі. Натомість пані Оксана поглибила історичний контекст українським сприйняттям та додала до академічного виміру історії метафоричне бачення письменниці. Вона означила період останніх 30 років і ширше  останніх трьох століть  в Україні як "магму історії, яка продовжує пульсувати".
В частині питання-відповіді спікери обговорили трансформації, які вони переживають як історик та як письменниця під час війни, важливість реформи російських студій, особливу підтримку українців у Польщі та необхідність поступового і невпинного введення українського питання в європейський культурний контекст, а також мотиви та прояви мужнього та згуртованого захисту своєї країни молодим поколінням українців.

Daniel Beauvois (Даніель Бовуа) відомий французький історик, публіцист, фахівець з історії України та Польщі. Почесний професор Університету Париж 1 Пантеон-Сорбонна, Член Наукового товариства імені Т.Шевченка, іноземний член Національної академії наук України, член Міжнародної слов'янської академії наук у Києві, директор Центру французької цивілізації Варшавського університету та Центру вивчення польської культури Університету Лілль III. Автор книги «Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ», присвяченій історії Правобережної України - Київщини, Волині й Поділля у складі Російської імперії (1793 – 1914), виданої українською мовою.

 

15 грудня, 18:00

Лекція української культурної критикині, журналістки, кураторки Катерини Ботанової “Мистецтво (не)порозуміння”

Бібліотека Університету Сорбонна (Bibliothèque Georges Ascoli, Sorbonne Université)

Лекцію було присвячено розгляду причин чому мистецтво не можна сприймати як інструмент нав’язування діалогу чи примусу до миротворчості, особливо під час війни. Лекторка розповіла про те, що Революція Гідності дала поштовх українським дієвцям культури до процесу емансипації та повернення собі власної культури. Після початку вторгнення українське мистецтво перебрало на себе роль радикального глобального деколонізатора. Протистоячи пацифікації, що нав'язується ззовні, та силуванню до примирення, українські мисткині та митці повертають мистецтву його силу свідчити, втримувати реальність, бути присутнім.

Катерина Ботанова навела цитату українського художника Нікіти Кадана, який відмовився бути з російським художником Дмітрієм Вілєнскім за черговим “столом переговорів”: “Мені не потрібні слова, які не рятують життя. У цей момент я надаю перевагу власному досвіду, збиранню знання про злочини, які кояться щодня перед моїми власними очима. Мої думки не про повернення “території діалогу”, мої думки про повернення окупованих територій.

Катерина Ботанова – українська кураторка, культурна критикиня і письменниця, яка мешкає в Базелі (Швейцарія). У фокусі її досліджень - культура як агент суспільних змін та деколонізації. Була директоркою Центру Сучасного Мистецтва у Києві та засновницею онлайн-видання культурної критики Korydor. Від 2017 року співкурує швейцарський фестиваль Culturescapes та упорядковує фестивальні антології. Дописує у численні європейські медіа.

24 лютого 18:00

Конференція Олександри Матвійчук і Вахтанга Кебуладзе «Чим є політична свобода»
Університет Сорбонна

Конференцію було організовано в партнерстві з факультетом літератури Університету Сорбонни в амфітеатрі Рішельє спеціально до річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Захід відбувався з синхронним перекладом.

Спікерами події були Олександра Матвійчук, очільниця громадської організації «Центр громадянських свобод», адвокатка та активістка на захист прав людини та демократії, лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року та Вахтанг Кебуладзе, філософ, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Урочиста зала Рішельє університету Сорбонни була заповнена людьми. Бажання стати свідками історичної події за участі лауреатки Нобелівської премії миру та українського філософа виявили науковці, викладачі, студенти, журналісти та ті, хто підтримують Україну. За три дні до події лист реєстрації до зали, яка вміщає 500 слухачів, було закрито.
 

Перед аудиторією виступила президентка Сорбонни Nathalie Drach-Temam, яка поінформувала аудиторію як з перших днів повномасштабного вторгнення університет надавав прихисток і можливість продовжити навчання українським студентам. Радник Посольства України в Франції, В’ячеслав Баранов, актуалізував кількість людських жертв, зруйнованих об’єктів культури, військовополонених та депортованих до росії українців, зокрема дітей.

Jean-Cassien Billier, провідний професор філософії університету, який є очільником ініціативної групи, зазначив, що програма серії конференцій під назвою «Україна: ідентичність та екзиль», метою яких є надання голосу українським науковцям та інтелектуалам у галузі гуманітарних наук від жовтня співпрацює з проєктом Українська Весна. Він підкреслив, що співпраця має поглиблюватися й розширюватися, візити українських експертів і лекторів мають відбуватися регулярно, а український контекст має бути присутній в семінарах та лекційних курсах гуманітарного факультету.


Олександра Матвійчук у своїй промові наголошувала: «Демократичний світ надто довго йшов на поступки диктатурам. Світ має підтримати Україну, яка сміливо протистоїть російському імперіалізму. Світу потрібен успіх України у боротьбі за свободу та демократію. Бо тільки поширення свободи робить наш світ більш безпечним». У відповідь на запитання студентки, що може зробити для України молода людина, яка знаходиться у Франції, Олександра відповіла: “Мати позицію, а не позу…Зараз не можна бути поза політикою”.

Вахтанг Кебуладзе: «Свобода - наша релігія»  - це один із головних слоганів нашої Революції Гідності 2013 - 2014 років. Свобода, а не розум відрізняє людину від усіх інших живих істот. Про це йдеться у творі Макса Шелера «Становище людини в космосі». Тож люди, які відмовляються від свободи, відмовляються від власної людської природи. росіяни – це люди, які свідомо знелюдніють себе, відмовляючись від свободи та гідності. Наша війна з росією – це війна не так за території, як за людський спосіб життя, за право бути вільними, тобто бути людьми». «Що робити з Росією після перемоги України? - Зробити її, її культуру, її роль МАЛЕНЬКИМИ».

По закінченні промов, зала довго аплодувала українським спікерам стоячи.

Подія мала великий резонанс в провідних французьких ЗМІ. Зокрема, 24 лютого вийшов ефір за участі Олександри Матвійчук на каналі BFM TV. 25 лютого газета Le Monde опублікувала матеріал з українською правозахисницею. Вахтанг Кебуладзе дав інтерв’ю Philosophie Magazine, провідному фаховому виданню. Також Олександра Матвійчук взяла участь у маніфестації 25 лютого на площі Бастилії, де виступила перед багатотисячною аудиторією.

 

 

____________________________________________________ ______________________________