Transcarpathia: inside and outside («Закарпаття: зсередини і ззовні») — це мистецька резиденція, мета якої — дослідити специфіку Карпатського регіону і проговорити її засобами медіамистецтва.
Початково проєкт Transcarpathia: inside and outside був запланований на травень 2020 року як міжнародна резиденція для митців і мисткинь із України (Одеси та Ужгорода) та країн, які також належать до Карпатського регіону: Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини та Румунії. Ми планували створити майданчик, де художники/ці зможуть глибше дослідити регіональну специфіку, поділитися досвідом роботи з тими чи іншими викликами у своїх країнах. І, водночас, отримавши додаткові знання і навички роботи з віртуальними технологіями в мистецтві, створити свої медіа-арт проєкти, які б розповідали про цю проблематику широкій аудиторії.
Перехід України до «червоної зони» у зв'язку з пандемією covid-19 змушував нас тричі переносити дату резиденції, шукати нові формати її проведення. Ми вдячні нашим партнерам, House of Europe, за гнучкість і довгий горизонт планування, що дозволило нам трансформувати проєкт та змінювати його терміни.
Зрештою, ми вирішили провести резиденцію лише для українських митців та мисткинь. Але маємо надію на те, що це був лише початок і що зрештою нам із партнерами вдасться створити в Ужгороді сталу міжнародну резиденцію, де художники і художниці вивчатимуть регіональний контекст, обмінюватимуться досвідом та працюватимуть з різними видами медіамистецтва.
Чому ми робимо ставку саме на медіарт?
Технології віртуальної реальності
- частково вивільняють нас від колапсів фізичного світу, спричинених пандеміями, війнами, стихійними лихами та іншими передумовами неможливості експорту культурного продукту;
- знімають нашу узалежненість від галерей;
- допомагають проживати досвіди, неможливі в фізичному світі і навіть боротися з фобіями;
- дозволяють залучити нову аудиторію, яка шукає нову мову висловлювання.
Тож як це було?
Резиденція складалася з:
- щоденних лекцій, воркшопів та майстер-класів
- індивідуальної роботи з тьюторами й експертами
- вивчення локального контексту: робота в архівах, прогулянки містом тощо
- дослідницької поїздки регіоном (читайте нижче)
- вечірньої програми, відкритої для публіки: відеоперегляди, дискусії, майстер-класи та аудіовізуальний джем (див.нижче)
Навчальна програма проходила в хабі Smart Point — важливому осередку соціокультурного життя Ужгорода. Тут відбуваються освітні події для дітей і дорослих, програми психологічної підтримки для жінок, що постраждали від насильства, креативні брейнштормінги, лекції, дискусії тощо. Ми раді додати Smart Point ще однією зірочкою на нашу мапу України як іще одне місце, де люди підтримують людей.
Формат взаємодії
Учасники й учасниці резиденції розбилися на 4 команди (по 2 або 3 учасники/ці), з кожною з яких працював окремий локальний тьютор/ка та XR-експерт/ка. Кожна команда отримала тему й проблему, з якою працюватиме, та пов’язаний із нею «географічний напрям» (розгорнуто про теми й напрямки дивіться нижче). Ми метафорично називали цю роботу «риттям віртуальних тунелів». Тьютори допомагали дослідити обрану тему/проблему, а експерти — реалізувати її в VR (віртуальній реальності).
Реалізовані проєкти є спільним інтелектуальним продуктом команд.
В останні 2 дні резиденції ужгородці могли познайомитися з проєктами за допомогою окулярів віртуальної реальності, тепер їх можна бачити на платформі MozillaHubs (лінки нижче).
Дослідницька поїздка Закарпаттям
Важливою частиною програми було спрінт-дослідження Закарпаття: Берегове: білінґвальне місто, де більшість населення — угорці і де також традиційно мешкає багато ромів. Зараз місто відоме, перш за все, своїми термальними водами. У часи Чехословаччини було осередком українського культурного життя на південному Закарпатті.
Селище Пийтерфолво, де у резиденції колишнього міністра сільського господарства Угорщини Ендре Дьйордя розташувалася картинна галерея із другою в області за розміром колекцією живопису та книжкової графіки. Тут же ми познайомилися і з особливостями угорської кухні (яка потребує неспішності і доброго перепочинку після обіду).
Хуст, де з 1872 року працює синагога яка завжди належала єврейській громаді, навіть в радянський період. Єврейська община Хуста надзвичайно маленька, але намагається зберігати власні традиції і опікуватися синагогальною будівлю. Нижнє Селище, де працює комуна Лонго май, завдяки якій тут відбувається багаторічний театральний фестиваль, працюють Селиська сироварня та гостьовий дім Sargo Rigo, реставрується місцевий клуб, а тепер ще й пробують виробляти сидр.
Водоспад Шипіт, гора Пилипець та гора Маґура: тут наші учасники на власні очі познайомились із тим, як неконтрольований розвиток туризму може поступово знищувати не просто «шарм місця», а й саме природнє середовище (ерозія ґрунту, вирубка дерев, знищення трав'яного покриву тощо).
Вечірня програма
Вечірню програму, відкриту для всіх охочих, відвідало близько 200 людей. Найяскравішою її частиною став аудіовізуальний джем, який наші медіахудожники (Нікіта Худяков, VJ Yarkus, Тая Кабаєва) провели на подвір’ї, де розташовані бар Brewfort та кав’ярня Duffort. В кожному місті ми намагаємося розшукати такі місця і потоваришувати з ними: місця, які стають центрами тяжіння, куди люди приходять за комунікаціями і знайомствами.
Вечірка в «Брюфорті» стала своєрідним пре-паті до фінального світлозвукового перформансу та допомогла нам «включити сарафанне радіо» і проанонсувати його цікавій нам аудиторії.
Інші події:
- «NFT, crypto Art» лекція Нікіти Худякова,
- «Обговорення оригінальності у відео-арті з Адріаном Манолеску», експертом з Румунії, який розвиває фестивалі 3d-mapping.
- «Обговорення фільму про створення Мандалорця» з Дариною Фес
- «Мистецтво нових медіа» лекція Олександра Сіроуса
- Перегляд документації світових форумів 3D-mapping від команди ArtZebs
- «Від ідей до грошей» — лекція Ольги Сагайдак про фандрейзинг і менеджмент проєктів
Фінальною кодою резиденції став світлозвуковий перформанс на будівлі Ужгородської хоральної синагоги (нині — Закарпатська обласна філармонія). Його авторами стала одна з найкращих українських медіаарт-об’єднань — Artzebs (Настя Лойко, Володимир Гулич, VJ Yarkus). «Прелюдія» до перформансу була створена румунським художником Адріаном Манолеску. У заключній частині художники використали фрагменти проєктів, створених учасниками резиденції. Автори перформансу запропонували власну рефлексію Закарпаття — через колір, орнаментику, синкретизм візуальних елементів, що представляють різні культури, динаміку, що певною мірою відображала регіон як перетин доріг і культур, культурну воронку, в якій різні елементи змішуються і витворюють щось абсолютно нове і постійно змінне.
