UA
EN

Her (ex)position / Її (екс)позиція
#Вільнабоживу!

Київ | 01.06.2020-01.06.2021

Проєкт фотохудожниці Олександри Павловської та кураторки Людмили Ничай

10 листопада - 10 грудня 2020 р.

Люся Ничай та Олександра Павловська працюють разом з 2010 року. Раніше це був тандем у рамках спільної Галереї “Мистецький простір 365”, далі співпраця подовжилась у рамках спеціальних програм “Мистецької резиденції ім.Назарія Войтовича”.

Олександра Павловська
"Я працюю з фото як з інструментом для дослідження власних психологічних станів. Кожен проект це пошук відповідей на власні страхи. Основною темою моїх досліджень є страх самотності, самотності у натовпі, самотності у стосунках, у сім’ї, у власному тілі. Світ розбещений інструментами комунікації, через які зникає щирість та емпатія, оскільки люди все менше часу обмінюються енергіями, а все більше меседжами.
Мої проекти - це наочні посібники з подолання страху самотності у сучасному цифровому світі."

Освіта

  • 2003 Тернопільський Національний Педагогічний Університет, спеціальність – вчитель малювання
  • 2013, 2017, 2018 - Школа фотографії Віктора Марущенко, м.Київ
  • 2018 - Image Threads Collective Photobook Course

Робота

  • 2006-до тепер - партнер, арт-директор LOGOGO studio, Київ.
  • 2010-2013 - куратор та партнер галереї Мистецький простір, Київ.

Професійні спільноти

  • 2015-до тепер - член фотоклубу 5,6 club, Київ.

Проєкт створено під час діяльності програми обмінних резиденцій NVAIR 2019. Ця історія проявилась після 2 місяців спілкування Лєри та Олександри (частина команди) та налагодження контактів з учасниками 2-х програм резиденцій, після досягнення глибокого усвідомлення спокою та безпеки серед тимчасової мистецької спільноти. Неабиякий виклик постригтись налисо у маленькому селі, але і тут трапилось диво, люди були налаштовані на дивних митців і все сприймали без претензій, хоча і ця риса серед локальної спільноти виробилися лише після 3 років існування резиденції. У авторки проєкту безпосередньо тут трапився конфлікт з місцевою жителькою за рік до цього. Хоча головний критик, то близькі голосами соцмереж.
Ми часто прагнемо облаштовувати свій маленький комфортний світ для уникнення іншого, і дуже рідко остерігайтесь зі свого пагорба не помітити меж іншого.

«Що ти з собою зробила?», «ти що здуріла?» «тобі мужика треба, а не фігнею маятися», «ти мене до інфаркту доведеш» «лисих ніхто не любить», або ж моє улюблене: «приклади собі коров’яче гівно до голови…» І це після того, як ваша колега/подруга/сестра/донька відправила вам світлину щоб показати своє перевтілення, оновлення, перезагрузку та здійснену мрію до якої вона так довго йшла тільки тому, що знала – підтримки не буде, а осуд, критика та дурацькі коментарі – так, звичайно. І ніхто не запитав про найголовніше: «Лєра, що ти відчуваєш?»
Тут дуже хочеться навести цитату з «Маленького Принцу»: «Дорослі дуже люблять цифри. Коли розповідаєш їм, що у тебе з'явився новий друг, вони ніколи не запитають про найголовніше. Зроду вони не спитають: «А який у нього голос? В які ігри він любить грати? Чи колекціонує метеликів? » Вони питають:« Скільки йому років? Скільки у нього братів? Скільки він важить? Скільки заробляє його батько? » І після цього уявляють, що вже знають людину.»

Ось і я про те ж саме. Про емоційне. Про безмовне. Під час Лєриного перевтілення, я спостерігала за її внутрішнім станом, настроєм. Ми багато розмовляли, вона ділилася своїми враженнями. І ви б бачили, як горіли її очі. Яка чарівна і зачаровуюча посмішка сяяла на її обличчі, коли вона бачила своє відображення. Вона закохалась у себе. Можливо, знову, а можливо, вперше. І відрізання волосся – це відсікання спогадів, яким не місце в її новому житті. Відрізала і спалила. Те, що всі ми робимо з непотребом, що заважає рухатись далі. Просто, кожен обирає власний метод боротьби з болючими спогадами. Хтось заливає алкоголем, хтось влаштовує істерики, хтось хамить незнайомим людям, хтось тихенько те все знову і знову пережовує, плаче, а хтось обрізає пам’ять, що може зберігати волосся.
На коротку зачіску у дівчат може бути багато причин. Починаючи зі хвороби та закінчуючи перевтіленням. Але всі ці причини про життя. Про сприйняття себе Справжньою. Вільною. Живою.

 

 

 

 

 

Відео проєкту(13)